- ріжджа
- -і, ж., зах.Хмиз.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ріжджа
Смотреть что такое "ріжджа" в других словарях:
переїжджий — а, е. Який переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось. || у знач. ім. переї/жджий, джого, ч.; переї/жджа, джої, ж. Людина, що переїздить з одного місця в інше, проїжджає щось … Український тлумачний словник
проїжджий — а, е. 1) Який проїжджає десь або повз кого , що небудь (про людей або засоби пересування). 2) у знач. ім. прої/жджий, джого, ч.; прої/жджа, джої, ж. Той, хто проїжджає повз когось, через щось, їде куди небудь, у якомусь напрямку; людина, яка… … Український тлумачний словник
проводити — I провод ити див. проводити. II пров одити прова/дити, джу, диш, проводжа/ти, а/ю, а/єш, рідко прово/джувати і прова/джувати, ую, уєш, недок., провести/, еду/, еде/ш; мин. ч. прові/в, вела/, вело/, рідко проводи/ти, воджу/, во/диш і діал. пров … Український тлумачний словник
транзитний — а, е. Пов язаний із транзитом, який ґрунтується на транзиті. Транзитна торгівля. || Який має прямий квиток до місця призначення. || Признач. для транзитників. Транзитний зал. || Пов язаний із транзитом (у 1 знач.). || Який надає право транзиту,… … Український тлумачний словник
в'їжджати — 1 дієслово недоконаного виду потрапляти в середину в їжджати 2 дієслово недоконаного виду долати якусь відстань … Орфографічний словник української мови
заїжджати — 1 дієслово недоконаного виду в їжджати; їхати кудись далеко; збочувати з дороги заїжджати 2 дієслово недоконаного виду привчати до ходіння в упряжі або під сідлом про коней … Орфографічний словник української мови
об'їжджання — 1 іменник середнього роду, істота об їзд навколо чогось або повз щось; відвідання багатьох місць об їжджання 2 іменник середнього роду навчання коня; перевірка … Орфографічний словник української мови
об'їжджати — 1 дієслово недоконаного виду їхати навколо; обминати; бувати в багатьох місцях об їжджати 2 дієслово недоконаного виду привчати коня до їзди; перевіряти придатність рідко … Орфографічний словник української мови
позаїжджати — 1 дієслово доконаного виду заїхати куди небудь про багатьох позаїжджати 2 дієслово доконаного виду заїздити, замучити їздою багатьох … Орфографічний словник української мови
пооб'їжджати — 1 дієслово доконаного виду їздячи, побувати в багатьох місцях пооб їжджати 2 дієслово доконаного виду привчити ходити в запряжці чи під сідлом про багатьох коней … Орфографічний словник української мови
